,,Фізику написано у величній книзі, яку завжди відкрито перед нашими очима"   (Г.Галлілей)        ,,Увесь сенс життя полягає у безперервному завоюванні невідомого, у вічних зусиллях пізнати якомога більше" (Е.Золя)
! Сьогодні     Мені приємно, що Ви завітали!     Бажаю приємного і корисного проведення часу на моєму сайті!

вівторок, 10 жовтня 2017 р.

Справа великої ваги

  Нобелівська премія — одна з найпрестижніших міжнародних премій, яку щорічно присуджують за видатні наукові дослідження, революційні винаходи або значний внесок у культуру чи розвиток суспільства. 
 9 жовтня 2017 року названо імена усіх лауреатів Нобелівської премії. 
 З фізики  Нобелівську премію присудили Райнеру Вайссу з Массачусетського технологічного інституту, а також Баррі Барішу та Кіпу Торну з Каліфорнійського технологічного інституту, які два роки тому виявили гравітаційні хвилі.

    Передбачення існування таких хвиль — одне з багатьох, які містяться в теорії відносності Альберта Айнштайна сторічної давності. Він уявляв, що гравітація — це результат викривлення простору й часу навколо маси. Це викривлення змінює шлях об’єктів, що рухаються поблизу. Якщо розв’язати рівняння, котрі описують цей процес, то вийде, що рухомі маси повинні створювати хвилі, які розходяться по всесвіту.
    Щоб виявити такі коливання, потрібна чутлива апаратура. Усі три лауреати працювали на американському детекторі гравітаційних хвиль LIGO, добудованому у 2002 році. Принцип роботи LIGO полягає в тому, що він розщеплює лазерний промінь надвоє та посилає дочірні промені туди-сюди через пару тунелів, кожен завдовжки 4 км, розміщених перпендикулярно один до одного. Будь-яка гравітаційна хвиля при проходженні повинна розтягувати й стискати обидва тунелі по-різному, викликаючи майже непомітні зміни у відтинках часу, за який лазерний промінь перетинає їх. Аби підтвердити, що машина «бачить» гравітаційну хвилю, її облаштували двома парами тунелів: одним у штаті Вашингтон, іншим у штаті Луїзіана. Гравітаційна хвиля з’являтиметься майже (але не зовсім) одночасно в обох. 

    Попри високу чутливість спочатку LIGO не давав жодних результатів. І лише після низки вдосконалень, починаючи з 2010 року, він став достатньо чутливим, аби остаточно й недвозначно розпізнавати ці хвилі. Перша помічена (яка й принесла ученим премію) у 2015-му вважається результатом зіткнення двох чорних дір за 1,3 млрд світлових років від Землі. Відтоді було зроблено ще більше відкриттів. За кілька днів до вручення Нобелівських премій LIGO повідомив про виявлення вже четвертої гравітаційної хвилі. А в онлайн-режимі з’являється дедалі більше детекторів. Виявленню четвертої хвилі посприяв європейский інструмент VIRGO, розміщений в Італії. Інші присторї будуються в Індії і Японії. Система космічного базування під назвою LISA, з «рукавами» у мільйони кілометрів завдовжки (а отже, із набагато вищою чутливістю) готується до запуску в 2030-х.
    Але цьогорічна премія в галузі фізики відзначає не просто чергове підтвердження мудрої здогадки Айнштайна. До сьогодні астрономам доводилося спостерігати за Всесвітом за допомогою електромагнітного спектру — радіохвиль видимого світла гамма-випромінювання. Детектор, спроектований і збудований Вайссом, Барішем, Торном і кількомастами інших учених, відчиняє нове вікно у світ і може допомогти астрономам бачити те (наприклад, зіткнення чорних дір або стан Усесвіту відразу після Великого Вибуху) , що не видно завдяки електромагнетизму.

Немає коментарів:

Дописати коментар