Робочий час та оплата праці вчителя за новим законом

Верховна Рада ухвалила новий Закон України «Про повну загальну середню освіту», яким визначено поняття робочого часу та оплати праці педагогічних працівників.

Згідно з нормами нового закону, робочий час педагогічного працівника включає час, необхідний для виконання ним навчальної, виховної, методичної, організаційної роботи та іншої педагогічної діяльності, передбаченої трудовим договором та/або посадовою інструкцією.
Детальніше...

Прийнято новий закон про освіту

Прийнято новий закон про освіту
Педагогічна інтернатура, контракти для директорів та вчителів на пенсії, учнівське самоврядування, можливості для створення справжньої старшої профільної школи, можливість для учнів обирати свою освітню траєкторію, фінансова автономія шкіл, більше можливостей для професійного зростання та збільшення зарплат вчителів. Все це та інші новації передбачає новий Закон “Про повну загальну середню освіту”, що був прийнятий Верховною Радою України сьогодні, 16 січня 2019 року. Документ підтримали 327 народних депутатів.

     Основні тези закону...

У Швеції 7 жовтня починається Нобелівський тиждень

Бюст Альфреда Нобеля, засновника Нобелівських премій у п’яти галузях.

 7 жовтня в Швеції відбудеться перше присудження Нобелівської премії. У комуні Сульна в передмісті Стокгольму Нобелівська асамблея в Каролінському інституті визначить ім’я переможця в галузі медицини.  Початок засідання запланований на 11:30 за місцевим часом (12:30 за Києвом). Традиційно Нобелівський комітет в галузі медицини оголошує про своє рішення в перший понеділок жовтня.

   Переможець отримає призову виплату у 9 мільйонів шведських крон, що наразі дорівнює понад 900 тисячам доларів США. Нагороду і суму можуть розділити до трьох лауреатів.

    Згідно з заповітом засновника премії Альфреда Нобеля, нагороду отримує «особа, яка зробила найважливіше відкриття в галузі фізіології або медицини». Премію присуджують за конкретне відкриття, а не роботу в галузі протягом життя.

Протягом наступних днів стануть відомі лауреати Нобелівських премій в такій послідовності:

     фізика – 8 жовтня

     хімія – 9 жовтня

     література – 10 жовтня

     премія миру – 11 жовтня

     премія імені Нобеля з економіки – 14 жовтня

   Робота над обранням лауреата премії з медицини триває протягом всього року: ще восени Нобелівський комітет розсилає запрошення інституціям та особам, які мають право подавати кандидатури. Прийом заявок завершується 31 січня. Протягом весни та літа Нобелівський комітет оцінює заявки, а в серпні звітує перед Нобелівською асамблеєю Каролінського інституту.

   Асамблея оголошує про своє рішення на початку жовтня. Вручення премії відбувається в річницю смерті Альфреда Нобеля 10 грудня.

   У 2018 Нобелівську премію з фізіології і медицини отримали вчені зі США і Японії Джемс Еліссон і Тасуку Хондзьо за відкриття в сфері боротьби з раком. Вони відкрили терапію в лікуванні раку, яка використовує здатність імунної системи людини атакувати клітини ракової пухлини.

   Статут Фундації Нобеля обмежує розкриття інформації про номінантів та тих, хто ухвалює рішення про нагородження, протягом 50 років. Тож завчасно перелік точний претендентів на нагороди невідомий.

    Шведський винахідник, підприємець і меценат Альфред Нобель 1895 року заповідав свої статки для заснування премії в галузях медицини, фізики, хімії, літератури та сприянню миру. У 1968 році Центральний банк Швеції заснував також премію пам’яті Нобеля в галузі економіки.

Сьогодні завершилась акція "Шалений методичний місяць!" (за серпень). Зайняла 14 місце. Увійшла в рейтинг "ТОП - 15".

Від проекту «Всеосвіта» маю диплом   та подарунок - парасольку.

Про правила безпеки для учнів у кабінеті фізики

https://youtu.be/oxgPUb_RNkM

"Топ-50" від проекту "Всеосвіта"

Сьогодні завершилась акція "Шалений методичний місяць!" За кількість методичних розробок маю 31 місце. Увійшла в рейтинг "ТОП - 50".

Унікальні особисті досягнення від проекту «Всеосвіта»

Календарно-тематичне планування з фізики для 11 класу 2019-2020н.р.

   Календарно-тематичне планування з фізики для 11 класу (рівень стандарту) за новою програмою, що починає діяти у 2019-2020 н.р.складено у відповідності до програми:

Програма: ФІЗИКА (рівень стандарту, профільний рівень). Програма для 10-11-х класів ЗНЗ  27.12.2017

Навчальна програма з фізики (рівень стандарту, профільний рівень) для 10-11 класів загальноосвітніх шкіл  авторського колективу Національної академії наук України під керівництвом Локтєва В. М., затверджена Наказом Міністерства освіти і науки № 1407 від 23 жовтня 2017 року

та підручника:

Підручник: Фізика (рівень стандарту, за навчальною програмою авторського колективу під керівництвом Локтєва В.М.):  підручник для 11 класу закладів загальної середньої освіти/ [ В. Г. Бар’яхтар, С. О. Довгий, Ф. Я. Божинова, О.О.Кірюхіна]; за ред. В. Г. Бар’яхтара, С. О. Довгого. — Х. : Вид-во «Ранок», 2019. – 272 с.: іл.

 (Підручник можна переглянути за посиланням:

http://interactive.ranok.com.ua/course/pdrychniki/fzika-rven-standarty-za-navchalnoyu-programoyu-avtorskogo-kolektivy-pd-kervnitstvom-loktva-v-m-pdrychnik-dlya-11-klasy-zakladv-zagalno-seredno-osvti-baryahtar-v-g-dovgiyi-s-o-bozhinova-f-ya-kryuhna-o-o )

Завантажити планування за посиланням::

https://naurok.com.ua/kalendarno-tematichne-planuvannya-z-fiziki-riven-standartu-dlya-11-klasu-za-novoyu-programoyu-scho-pochinae-diyati-u-2019-2020-n-r-114402.html

Календарно-тематичне планування з астрономії для 11 класу 2019-2020 н.р.

Календарно-тематичне планування з астрономії для 11 класу за новою програмою, що починає діяти у 2019-2020 н.р.

Календарне планування складено згідно програми, затвердженої Міністерством освіти і науки України наказом № 1539 від 24.11.2017 року:

«Астрономія» (рівень стандарту та профільний рівень), авторського колективу під керівництвом Яцківа Я. Я.

Підручник: Пришляк М.П. Астрономія (рівень стандарту, за навчальною програмою авторського колективу під керівництвом Яцківа Я. С.): підручник для 11 класу закладів загальної середньої освіти / Микола Пришляк. . – Харків: Вид-во «Ранок», 2019. – 144 с.

(Підручник можна переглянути за посиланням: https://lib.imzo.gov.ua/handle/123456789/1383)

Завантажити за посиланням:  https://naurok.com.ua/kalendarno-tematichne-planuvannya-z-astronomi-dlya-11-klasu-2019-2020-n-r-113892.html

Акція «Шалений методичний місяць» від "Всеосвіти"

Умови участі в акції:

• Акція «Шалений методичний місяць» триватиме з 09 липня до 09 серпня 2019 року.
• Чим більша кількість матеріалів – тим вище місце у рейтингу.
• До рейтингу потраплять лише ті матеріали, які додані під час акції (з 9 липня до 9 серпня) та у яких кількість Лайків перевищить кількість  Дизлайків.
• Оцінювати матеріали можуть всі зареєстровані користувачі.
• Кількість оцінок користувача залежить від його особистого рейтингу на сайті.
• Рейтинг формується протягом місяця.

Визначення переможців

• Підбиття підсумків та оголошення результатів відбудеться 09 серпня 2019 року.
• Активні користувачі, котрі посіли перші 5 місць у рейтингу, отримають грошову винагороду у розмірі 1500 грн, 1000 грн, 1000 грн, 700 грн та 700 грн.
• Користувачі, які посіли- 6-10 місця отримають пледи з логотипом «Всеосвіта»;
  - 11-15 місця отримають термоси з логотипом «Всеосвіта»;
  - 16-20 місця отримають пляжні сумки з логотипом «Всеосвіта»;
• Серед користувачів, що посіли місця з 21 до 50, буде проводиться онлайн-розіграш 5 унікальних подарунків
• Всі користувачі, які увійдуть в ТОП-50 рейтингу, отримають Дипломи призерів акції «Шалений методичний місяць» від проекту «Всеосвіта».

Методичні рекомендації щодо вивчення фізики і астрономії в 2019/2020 навчальному році

Фізика і астрономія

Навчання фізики (в основній школі) та фізики і астрономії (у старших класах) у закладах загальної середньої освіти в 2019/2020 навчальному році здійснюватиметься за такими навчальними програмами:

7-9 класи – Програма для загальноосвітніх навчальних закладів «Фізика. 7-9 класи» (програма затверджена наказом Міністерства освіти і науки України від 07.06.2017 № 804, розміщена на офіційному сайті МОН України –

[http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/navchalni-programi-5-9-klas-2017.html];

         8 -9 класи з поглибленим вивченням фізики – Навчальна програма з фізики для 8-9 класів загальноосвітніх навчальних закладів з поглибленим вивченням фізики, затверджена наказом Міністерства освіти і науки України від 17.07.2013 № 983. Програму розміщено на офіційному веб-сайті Міністерства[https://mon.gov.ua/storage/app/media/zagalna%20serednya/programy-5-9-klas/fizika1.pdf];

         Програми з фізики та астрономії для 10-11 класів закладів загальної середньої освіти затверджені Міністерством освіти і науки України наказом № 1539 від 24.11.2017 року у таких варіантах:

«Фізика і астрономія 10-11» (рівень стандарту та профільний рівень), авторського колективу під керівництвом Ляшенка О. І.; 

«Фізика 10-11» (рівень стандарту та профільний рівень), авторського колективу під керівництвом Локтєва В. М.;

«Астрономія» (рівень стандарту та профільний рівень), авторського колективу під керівництвом Яцківа Я. Я.

Тексти навчальних програм розміщено на офіційному веб-сайті Міністерства [https://mon.gov.ua/ua/osvita/zagalna-serednya-osvita/navchalni-programi/navchalni-programi-dlya-10-11-klasiv/].

Звертаємо увагу, що в типовій освітній програмі на профільний предмет «Фізика і астрономія» передбачено орієнтовно 6 годин на тиждень і в 10 і в 11 класах. Проте навчальними програмами з фізики і астрономії профільного рівня сумарно передбачено 7 годин на тиждень і в 10 і в 11 класах. Заклади освіти формуючи власні освітні програми й навчальні плани можуть додавати необхідну годину із додаткових годин навчального плану або залишати на вивчення двох складників 6 годин. Складаючи календарно-тематичне планування,  учителі у такомі разі можуть самостійно розподілити час на навчальний матеріал у межах 6 годин (приміром, 5 годин фізичного складника і 1 година астрономічного або 5,5 годин фізичного складника і 0,5 години астрономічного). Допускається і такий варіант: в 10 класі вивчається тільки фізичний складник в обсязі 6 годин на тиждень, а в 11 класі обидва складники: фізичний – 6 годин на тиждень і астрономічний 2 або 1 година на тиждень.

Вибір навчальних програми з фізики та астрономії з двох запропонованих варіантів здійснюється вчителем та затверджується рішенням педагогічної ради навчального закладу і відображається в освітній програмі закладу освіти і  навчальному плані.

Програма «Фізика і астрономія 10-11 класи», авторського колективу під керівництвом Ляшенка О. І. поєднує фізичний і астрономічний компоненти, не втрачаючи при цьому своєрідності кожного з цих складників. Враховуючи це, фізичний та астрономічний складники за вибором учителя можуть викладатися інтегровано або як відносно самостійні модулі.  Змістові питання астрономії можуть вивчатися упровдовж навчального року, або як окремий розділ. У класному журналі зміст уроків записують на одній сторінці «Фізика і астрономія». Семестрові оцінки є середнім арифметичним оцінок за всі теми, що вивчаються у відповідному семестрі. Річна оцінка виставляється на підставі семестрових.

У разі вибору цієї  програми у навчальному плані, класному журналі і додатку до свідоцтва про здобуття повної загальної середньої освіти зазначається один предмет «Фізика і астрономія». При цьому для держаної підсумкової атестації, як у формі зовнішнього незалежного оцінювання, так і у письмовій формі у закладі освіти учні можуть обирати предмет «фізика».

Ті заклади освіти, що обрали навчальні програми  «Фізика. 10-11 класи» авторського колективу під керівництвом В.М.Локтєва та «Астрономія. 10-11 клас» авторського колективу під керівництвом Яцківа Я. Я. в робочих навчальних планах і журналах записують окремі предмети «Фізика» і «Астрономія» розподіляючи навчальний час у такий спосіб:

у 10 класі: 3 год. фізика (рівень стандарту)

у 11 класі: 3 год. фізика і 1 год астрономія (рівень стандарту).

У додатку до свідоцтва про здобуття повної загальної середньої освіти зазначається два предмети: «фізика» і «астрономія». При цьому для держаної підсумкової атестації, як у формі зовнішнього незалежного оцінювання, так і у письмовій формі у закладі освіти учні можуть обирати предмет «фізика».

Особливості викладання фізики в 11 класах за навчальними програмами авторського колективу під керівництвом Локтєва В. М.

Програми орієнтовані на формування основних компетентностей у природничих науках і технологіях, а також інших ключових компетентностей (математичної, інформаційно-цифрової, уміння вчитися впродовж життя тощо). Зазначене передбачає приділення головної уваги не запам’ятовуванню певного матеріалу, а глибокому розумінню законів природи та вмінню застосовувати ці закони. Саме тому основну частину уроку слід використовувати для наведення прикладів фізичних явищ у природі та побуті, пояснення фізичної суті явищ, аналізу прикладів їхнього застосування в техніці, медицині, будівництві тощо, розв’язування якісних і кількісних задач. Ланцюжок «спостерігаємо  пояснюємо  застосовуємо» має прослідковуватися під час вивчення будь-якого фізичного явища.

Учні мають сприймати фізику як важливу частину загальної природничо-наукової картини світу, розуміти роль фізики як теоретичної бази багатьох інших природничих наук. Окрім того, розвиток практично всіх природничих наук був би неможливим без приладів, в основі яких лежать досягнення фізики. Такий підхід до вивчення фізики сприятиме зацікавленості учнів, розвитку допитливості і, як наслідок, кращому розумінню сутності природничо-наукової картини світу.

Курс фізики 11 класу (як на рівні стандарту, так і на профільному рівні) побудовано таким чином, що під час його опанування цілком природним є розвиток компетентностей, повторення та поглиблення знань, отриманих у попередніх класах:

У темі «Електродинаміка» — повторення електростатики (8 і 10 класи), законів постійного струму (8 клас), електричного струму в різних середовищах (8 клас), властивостей магнітного поля й явища електромагнітної індукції (9 клас).

У темі «Електромагнітні коливання та хвилі» — повторення матеріалу про механічні коливання та хвилі (10 клас), механічні та електромагнітні хвилі (9 клас).

У темі «Оптика» — повторення законів геометричної оптики, принципів отримання зображень за допомогою дзеркал і лінз (9 клас), явищ інтерференції та дифракції механічних хвиль (10 клас).

У заключній темі «Атомна та ядерна фізика» — повторення складу атома та ядра, рівнянь ядерних реакцій, будови ядерного реактора (9 клас), елементів теорії відносності (10 клас), елементів механіки на прикладі зіткнень частинок (10 клас).

Під час вивчення нових питань слід якнайширше спиратися на вже вивчені розділи фізики та на аналогії між різними явищами та фізичними величинами (так, застосування аналогії між механічними та електромагнітними явищами полегшує вивчення електромагнітних коливань і хвиль, дозволяє учням краще розібратися в природі цих явищ).

Слід відстежувати наскрізні змістовні лінії курсу фізики: методи наукового пізнання; рух і взаємодії; речовина і поле; роль фізичних знань у житті суспільства, розвитку техніки і технологій, розв’язанні екологічних проблем.

Оскільки кількість задач, які учні можуть розв’язати в процесі навчання, є обмеженою, учитель має ретельно добирати ці задачі. Слід віддавати перевагу задачам, які не просто потребують вибору формули та підстановки числових значень. Найефективнішими з точки зору формування всіх компетентностей є задачі, що потребують певного (нехай і нескладного) аналізу фізичних явищ. Дуже корисними є задачі, які ґрунтуються на знайомих учням життєвих ситуаціях. Бажано частину завдань давати у форматі тестів ЗНО і пропонувати учням самостійно складати відповідні завдання.

Під час вивчення, опанування і закріплення матеріалу бажано не просто коротко розповісти про важливі експерименти, а й показати відеофрагменти про відповідні досліди, у тому числі й найсучасніші (в мережі Інтернет можна знайти дуже цікаві та якісні матеріали відповідної тематики). Можна пропонувати учням самим знімати невеликі ролики нескладних експериментів або демонструвати ці експерименти безпосередньо під час уроку.

Слід звернути особливу увагу на зміни в програмі щодо навчального експерименту. Перш за все, наведений перелік експериментальних робіт є суто орієнтовним, учитель має право змінювати тематику робіт відповідно до наявного в кабінеті обладнання та особливостей того чи іншого класу. Такий підхід є реальним кроком до підвищення самостійності вчителя, створення стимулів до його творчості. Так само як і в 10 класі, в 11 класі передбачено лише обов’язковий мінімум виконання експериментальних робіт: по 4 роботи в I і II семестрах для рівня стандарту і по 7 робіт у I і II семестрах для профільного рівня.

Учитель має також право на свій розсуд вибирати форму проведення експериментальних робіт: це можуть бути, наприклад, фронтальні лабораторні роботи або лабораторний практикум. Для свідомого виконання експериментальних робіт напередодні або на початку уроку доцільно повторити відповідні теоретичні відомості, виконати завдання на визначення необхідного обладнання та створення можливого плану роботи.

Одним із методів активізації навчальної діяльності, формування і вдосконалення навичок роботи в команді є метод проектів. Тематика навчальних проектів пропонується вчителем або учнями та ученицями. Кількість годин, що відводиться на виконання навчальних проектів, визначається вчителем. Кількість проектів, виконаних кожним учнем (ученицею), може бути довільною, але не меншою ніж один за навчальний рік. Один учень (учениця) може виконувати різні проекти особисто або у складі окремих груп. Під час роботи над навчальними проектами можна орієнтувати учнів на пошук матеріалів про найновіші наукові досягнення в мережі Інтернет. При цьому слід звертати їхню увагу на необхідність критичного ставлення і перевірки отриманої інформації, а також наголошувати на необхідності робити посилання на використані джерела.

Суттєвою загальною рисою програм, що відповідає сучасним тенденціям в освіті, є надання вчителю значно більшої свободи в питаннях планування навчального процесу. Так, у програмах обох рівнів наводиться лише загальна кількість годин на вивчення предмета «Фізика». А форми і методи навчання, розподіл кількості годин, що відводяться на вивчення розділів та окремих тем (це стосується як порядку вивчення тем, так і розподілу часу на їх вивчення), учитель визначає самостійно.

Орієнтовна кількість письмових контрольних робіт 4–6. Кількість письмових робіт для поточного оцінювання визначається вчителем самостійно.

Особливості вивчення фізики на профільному рівні

Слід ураховувати принципову особливість побудови програм профільного рівня та рівня стандарту: програма профільного рівня містить невелику кількість додаткових змістових питань порівняно з програмою рівня стандарту, структура обох програм є однаковою. Це означає, що головна різниця полягає не в обсязі матеріалу, що вивчається, а в глибині аналізу цього матеріалу та розвитку відповідних компетентностей.

Під час тематичного планування слід передбачити не просто розв’язання більшої кількості задач, а й поступове підвищення складності цих задач. Учні мають набути досвід розв’язування задач різних типів: розрахункових, якісних, графічних тощо.

Особливо важливим є розв’язання експериментальних задач, які до того ж викликають велику зацікавленість учнів.

Загалом же учитель має керуватися метою та завданнями курсу фізики, які чітко сформульовані в програмі. Що ж до шляхів реалізації поставлених завдань, то вчителю надані досить широкі можливості вибору та пошуку оптимальних варіантів.

Навчальні програми для 7-9 та для 10-11 класів (рівень стандарту, профільний рівень) не містять фіксованого розподілу годин між розділами і темами курсу.  У програмах наводиться лише тижнева і загальна кількість годин на вивчення предмету. Розподіл кількості годин, що відводиться на вивчення окремих розділів/тем, визначається учителем. За необхідності й виходячи з наявних умов навчально-методичного забезпечення, учитель має право самостійно визначати порядок вивчення тем та місце проведення лабораторних практикумів і практикумів з розв’язування задач  –  у кінці розділу або під час його вивчення.

Організовуючи освітній процес, учителю варто пам’ятати, що компетентнісно зорієнтоване навчання передбачає зміщення акцентів з накопичення нормативно визначених знань, умінь і навичок на вироблення й розвиток умінь діяти, застосовувати досвід у проблемних умовах (коли, наприклад, наявні неповні дані умови задачі, дефіцит інформації про щось, обмаль часу для розгорненого пошуку відповіді, коли невідомі причино­наслідкові зв’язки, коли не спрацьовують типові варіанти рішення тощо). Саме тоді створюються умови для включення механізмів компетентності — здатності діяти в конкретних умовах і досягти результату.

У процесі навчання фізики й астрономії доцільно розуміти складові кожного з компонентів предметної компетентності: знаннєвого; діяльнісого та ціннісного. Разом з тим, предметні фізична та астрономічна компетентності є цілісними, тобто ні знання, ні вміння, ні досвід діяльності самі по собі не є компетентністю. Предметна компетентність взаємопов’язана з ключовими.  Їх формування передбачає дотримання певних дидактичних  і методичних вимог до процесу навчання, а саме:

1. Планування практичної діяльності учнів, як на уроці так і поза ним.

2. Підвищення активності учнів і використання ними сучасних інформаційних технологій (і не тільки комп’ютерів). Використання інформаційних технологій дає змогу активізувати навчально­пізнавальну, дослідницьку діяльність учнів, посилити самостійність в опануванні компетенціями, викликати інтерес до навчання фізики й астрономії.

3. Посилення прикладної спрямованості змісту навчання фізики й астрономії передбачає успішне використання знань, умінь і навичок як під час вивченні теоретичного матеріалу, так і в процесі розв’язання задач з фізики та астрономії, як практичного, так і теоретичного змісту, пов’язаних з іншими навчальними галузями. Дієвим засобом посилення прикладної спрямованості навчання є застосування методів моделювання, зокрема створення й дослідження моделей фізичних/ астрономічних процесів та явищ.

4. Заохочення і створення умов для співпраці, яке допомагає учням набути цінні життєві навички, сприяє соціалізації та успішному набуттю суспільного досвіду.

5. Розгляд проблемних ситуацій, пов’язаних з реальним життям, з речами, які є в повсякденному житті, з природою, погодою, кліматом, здоров’ям тощо. Організація навчально­дослідницької та пошукової роботи, виконання проектних робіт (індивідуальних, парних, групових).

6. Підтримка зацікавленості учнів, забезпечення мотивації до навчання.ŠВажливу роль у цьому процесі відіграє використання історичного матеріалу, який стимулює наукову творчість, пробуджує критичне ставлення до фактів, дає учням уявлення про фізику й астрономію як невід’ємну складову загальнолюдської культури.

7. Посилення уваги до вивчення природничих наук формує в учнів цілісну картину світу, забезпечує розвиток абстрактного мислення, творчої уяви, самостійності, пізнавальних здібностей учнів, розширення їх інтелектуальних можливостей, просторового уявлення, творчої активності.

8. Створення навчальних ситуацій, що сприяють розвитку творчого підходу до пошуку учнями способів вирішення проблем, критичного оцінювання отриманих результатів.

Постійне залучення учнів до різних видів навчально­пізнавальної діяльності сприяє засвоєнню не лише теоретичних, а й оперативних знань. Важливим засобом формування предметної та ключових компетентностей під час вивчення фізики й астрономії є навчальний фізичний експеримент. навчальний експеримент реалізується у формі демонстраційного й фронтального експерименту, робіт лабораторного практикуму, домашніх дослідів і спостережень. Завдяки навчальному експерименту учні оволодівають досвідом практичної діяльності людства в галузі здобуття фактів та їхнього попереднього узагальнення на рівні емпіричних уявлень, понять і законів. Експеримент виконує функцію методу навчального пізнання, завдяки якому у свідомості учнів утворюються нові зв’язки та відношення, формується суб’єктивно нове особистісне знання. Він дидактично забезпечує процесуальну складову навчання фізики й формує в учнів експериментальні вміння й дослідницькі навички, озброює їх інструментарієм дослідження, який стає засобом навчання.

Звертаємо увагу, що наказом Міністерства освіти і науки України від 26.06.2018 № 696 затверджено програми (режим доступу: https://cutt.ly/TtEFPO), за якими починаючи з 2020 року буде проводитися зовнішнє незалежне оцінювання результатів навчання, здобутих на основі повної загальної середньої освіти.

Готуємося до 2019-2020 н.р.

Наказ МОНУ від 20.04.2018 року №405 Про затРО ЗАТВЕРДЖЕННЯ ТИПОВОЇ ОСВІТНЬОЇ ПРОГРАМИ ЗАКЛАДІВ ЗАГАЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ II СТУПЕНЯ

Наказ МОНУ від 20.04.2018 року №407 Типова освітня програма  закладів загальної середньої освіти І ступеня

Наказ МОНУ від 20.04.2018 року №408 

Лист МОН від 10.06.2019 № 1/9-365 “Про переліки навчальної літератури, рекомендованої Міністерством освіти і науки України для використання у закладах освіти у 2019/2020 навчальному році”

НАВЧАЛЬНІ ПРОГРАМИ КУРСІВ ЗА ВИБОРОМ ФАКУЛЬТАТИВІВ

Лист МОН України від 01.07.2019 № 1/11-5966 "Щодо методичних рекомендацій про викладання навчальних предметів у закладах загальної середньої освіти у 2019-2020 н.р." Детальніше.

           

    Лист МОН України від 27.06.2019 № 1/9-414" Деякі питання щодо створення безпечного освітнього середовища, формування в дітей та учнівської  молоді ціннісних життєвих навичок у 2019-2020 н.р." Детальніше.

Лист МОН України від 26.06.2019 № 1/9-409 " Щодо організації інклюзивного навчання у закладах освіти у 2019-2020 н.р.". Детальніше.   
  

   Лист МОН України від 10.06.2019 №1/9 - 365 " Про переліки навчальної літератури, рекомендованої Міністерством освіти і науки Украни для використання у закладах освіти 2019/2020 навчальному році". Детальніше. або Детальніше 

на osvita/ua

Наказ МОН №536 від  23.04.2019 р. "Про затвердження Положення про інституційну форму здобуття загальної середньої освіти". Детальніше...

Лист МОН №1/11 – 9224 від 30.08.2018р. «Щодо функціонування груп подовженого дня у закладах загальної середньої освіти». Детальніше.

Наказ МОН № 677 від 24.06.2018 р. «Про затвердження Порядку створення груп подовженого дня у державних i комунальних закладах загальної середньої освіти». Детальніше

Лист МОН від 18.05.2018р. №1/9-322 Роз’яснення щодо порядку поділу класів на групи при вивченні окремих предметів у загальноосвітніх навчальних закладах в умовах повної або часткової інтеграції різних освітніх галузей, можливість якої передбачена Державним стандартом початкової освіти, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України № 87 від 21 лютого 2018 р.   Детальніше.     

   Лист МОН України від 19.04.2018 № 2.4 – 986 «Щодо форм медичних довідок для зарахування дітей до закладів дошкільної та загальної середньої освіти». Детальніше.

     Лист МОН України від 02.04.2018 № 1/9 – 190 "Щодо скорочення тривалості уроку для учнів початкової школи". Детальніше.

Програми

  Типові освітні програми для закладів загальної середньої освіти (1-2 клас).(Затверджено наказом МОН №268 від 21.03. 2018 р.). Детальніше.
 Програма Савченнко О.Я., Шияна Р.Б.. Детальніше.

 Типова освітня програма закладів загальної середньої освіти І ступеня.(Затверджено наказом МОН від 20.04.2018 №407). Детальніше.

 Типова освітня програма закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня.(Затверджено наказом МОН від 20.04.2018 №405). Детальніше.

  Типова освітня програма закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня.(Затверджено наказом МОН від 20.04.2018 №408). Детальніше.

Рекомендовані підручники на новий навчальний рік

https://docs.google.com/spreadsheets/d/16NyRYEKgeQ4T5BE68La-s2gn0q2MPyIWSWx-Vdw-zmA/edit?usp=sharing

16 травня – Міжнародний день світла

    Міжнародний день світла – це глобальна ініціатива, що визнає центральну роль світла та його вклад у науку, культуру та мистецтво, а також у такі області, як медицина, комунікації та енергія. Тематика світла охоплює такий широкий діапазон тем, що дає можливість всім верствам суспільства брати участь у заходах по всьому світу, що, у свою чергу, підвищує обізнаність з наукою, технологіями, мистецтвом та культурою, а також їх важливою роллю у досягненні цілей ЮНЕСКО по популяризації освіти, рівності та миру. (Офіційний сайт міжнародної ініціативи: www.lightday.org).

    Історія свята почалася в 2015 році. Річ у тім, що за всю історію існування Організації Об’єднаних націй, Генеральна Асамблея присвячувала кожен рік певній темі, що має загальнолюдське значення. Так 2015 рік був присвячений темі світла та технологій на його основі. В процесі проведення заходів, присвячених поглибленню обізнаності стосовно важливості світлових технологій, освіти, здоров’я та культури, Рік світла об’єднав сотні міжнародних партнерів. Під керівництвом ЮНЕСКО було проведено 13 168 заходів, що вплинули на 147 країн.

     Після такого успіху Міжнародного року світла, стало зрозуміло, що проголошення Міжнародного дня світла забезпечить в подальшому безперервний розвиток та підняття ролі науки та техніки, популяризуватиме їх серед молоді, стимулюватиме розвиток освіти та вдосконалюватиме якість життя у всьому світі. Таким чином, 14 листопада 2017 року 39-я сесія Генеральної конференції ЮНЕСКО проголосила 16 травня Міжнародним днем світла.
Детальніше...