Особливості організації та змісту навчально-виховного процесу з фізики та
астрономії викладено в рекомендаціях Міністерства освіти і науки України (лист
Міністерства освіти і науки України від 01.07.2014 №1/9-343 «Про організацію
навчально-виховного процесу у загальноосвітніх навчальних закладах і вивчення
базових дисциплін в основній школі»).
У 2014/2015навчальному році вивчення фізики та астрономії у загальноосвітніх навчальних закладахздійснюватиметься за такими програмами:
7-9 класи – програма для
загальноосвітніх навчальних закладів. Фізика. Астрономія. 7-11 класи. –
К. : Ірпінь: Перун, 2005;
8-9 класи з поглибленим вивченням фізики – програма для 8-9 класів з поглибленим вивченням фізики (збірник
навчальних програм для загальноосвітніх навчальних закладів з поглибленим
вивченням предметів природничо-математичного та технологічного циклу. – К. :
Вікторія, 2009).
10-11 класи – програми для
загальноосвітніх навчальних закладів 10- 11 класи.
Фізика. Астрономія (Київ, 2010).
Програми факультативів та курсів за вибором – збірник програм курсів за вибором
і факультативів з фізики та астрономії. – Харків : Видавнича група «Основа», 2009.
Навчання фізики та
астрономії у 2014/2015навчальному році у загальноосвітніх навчальних закладах
здійснюватиметься відповідно до типових навчальних планів, затверджених
наказами Міністерства освіти і науки України (від 05.02.2009 № 66 «Про внесення
змін до наказу Міністерства освіти і науки України від 23.02.2004 №132 «Про
затвердження типових навчальних планів загальноосвітніх навчальних закладів
12-річної школи» та від 27.08.2010 № 834 «Про затвердження типових навчальних
планів загальноосвітніх навчальних закладів ІІІ ступеню»). Нижче наведено
розподіл кількості годин (тижневе навантаження) для вивчення фізики в основній
і старшій школі:
7
клас
|
8
клас
|
8 клас
(поглиблене
вивчення фізики)
|
9
клас
|
9 клас
(поглиблене
вивчення фізики)
|
10 клас
|
11 клас
|
рівень
стан-
дарту
|
акаде-
мічний рівень
|
профіль-
ний рівень
|
рівень
стан-
дарту
|
акаде-
мічний рівень
|
профіль-
ний рівень
|
1
|
2
|
4
|
2
|
4
|
2
|
3
|
6
|
2
|
3
|
6
|
У таблиці нижче наведено
мінімальну кількість тематичних оцінок (які виставляються у класному журналі та
в колонці з написом «Тематична» без зазначення дати) та лабораторних робіт, що
оцінюються, для класів, які навчаються за різними програмами:
Клас
|
Мінімальна кількість тематичних оцінок
|
Мінімальна кількість
лабораторних робіт,
що оцінюються
|
7
|
4
|
6
|
8
|
6
|
8
|
8 (з поглибленим навчанням фізики)
|
8
|
10
|
9
|
6
|
8
|
9 (з поглибленим
навчанням)
|
8
|
8
|
10
|
Рівень стандарту
|
6
|
4
|
Академічний рівень
|
8
|
4
|
Профільний рівень
|
10
|
8
|
11
|
Рівень стандарту
|
5
|
4
|
Академічний рівень
|
7
|
4
|
Профільний рівень
|
10
|
8
|
Необхідність збільшення кількості тематичних і лабораторних робіт, що
підлягають оцінюванню, визначається вчителем. Щодо лабораторних робіт, то слід
нагадати, що всі лабораторні роботи, визначені програмою як обов’язкові
до виконання, можуть бути короткочасні, або і домашні, на розсуд учителя.
Тематичне оцінювання навчальних досягнень учнів забезпечує:
– усунення безсистемності в оцінюванні;
– підвищення об’єктивності оцінювання знань, навичок і вмінь;
– індивідуальний та диференційований підхід до організації навчання;
– систематизацію й узагальнення навчального матеріалу;
– концентрацію уваги учнів до найсуттєвішого в системі знань з кожного
предмета.
Тематична оцінка виставляється на підставі результатів опанування учнями
матеріалу теми впродовж її вивчення з урахуванням поточних оцінок, різних видів
навчальних робіт (практичних, лабораторних, самостійних, творчих, контрольних
робіт) та навчальної активності школярів.
У 7 класі фізика може вивчатися
протягом навчального року
(по
1
годині на тиждень) або протягом
одного семестру (по 2
години на тиждень).
Особливість викладання фізики в
основній школі повинна бути спрямована не на суму знань, а на розвиток в учнів
фізичного мислення, яке можна визначати як здатність до спостереження фізичних
явищ та виокремлення їхніх складових частин, встановлення між ними основних
зв’язків, знаходження залежностей між фізичними величинами, якісними та
кількісними сторонами фізичних явищ та вміння застосовувати набуті знання.
При вивченні фізики в основній школі суттєві ускладнення виникають в учнів
при засвоєнні понять, пов’язаних із застосуванням математичного апарату. Саме
математика дає інструменти для аналізу і характеристики явищ та процесів, які
вивчаються у фізиці. Проте детальний аналіз шкільних програм з математики
показує їх часткову неузгодженість щодо програм з фізики, а це ускладнює
використання математичних знань на уроках фізики. Тому має бути чітка взаємодія
між учителями фізики і математики, що забезпечуватиме послідовну
реалізацію міжпредметних зв’язків, сприятиме суттєвому підвищенню якості
навчання.
Важливо, щоб учитель
використовував на уроках знання учнів з інших предметів і показував
застосування фізичних знань в інших науках, побуті, поясненні явищ природи,
формував цілісну систему знань про оточуючий світ, що, своєю чергою, сприятиме
ефективнішому засвоєнню суто фізичного матеріалу.
При навчанні фізики одним із важливих
видів навчальної діяльності є фізичний експеримент. Оскільки матеріальна
база фізичних кабінетів не завжди може забезпечувати виконання всіх
лабораторних робіт і робіт фізичного практикуму, вчитель може замінювати
окремі роботи рівноцінними, отже, пропонувати власну тематику робіт. Також
декілька короткочасних лабораторних робіт можна об’єднати у межах однієї теми.
Дозволяється проведення експериментальних досліджень на наявному у фізичному
кабінеті обладнанні за запропонованою вчителем інструкцією. В
експериментальних роботах можуть використовуватися саморобні пристрої
(зокрема матеріали та речі ужиткового спрямування) за умови дотримання
правил безпеки. Під час постановки нестандартних експериментальних робіт
учитель має враховувати рівень володіння учнями теоретичним матеріалом, знання
якого забезпечують успішне її виконання.
Враховуючи вищезазначене, при викладанні фізики вчителі повинні
звернути увагу на формування в учнів таких умінь:
– встановлювати зв’язок між явищами навколишнього світу на основі знання
законів фізики та фундаментальних фізичних експериментів;
– застосовувати основні закони, правила, поняття та принципи, що вивчаються
в курсі фізики середньої загальноосвітньої школи;
– вивчати загальні риси і суттєві відмінності змісту фізичних явищ та
процесів, межі застосування фізичних законів;
– використовувати теоретичні
знання для розв‘язування задач різних типів (якісних, розрахункових, графічних,
експериментальних, комбінованих тощо);
– складати план практичних дій щодо виконання експерименту, користуватися
вимірювальними приладами, обладнанням, обробляти результати дослідження, робити
висновки щодо отриманих результатів;
– пояснювати принцип дії простих пристроїв, механізмів і вимірювальних
приладів з фізичного погляду;
– аналізувати графіки залежностей між фізичними величинами, робити
висновки;
– правильно визначати та використовувати одиниці фізичних величин.
Астрономія вивчається в 11
класі за однією з двох програм: програмою, що об’єднує
академічний рівень та рівень стандарту (розраховану на 17 годин), або за
програмою для профільного рівня (розраховану на 35 годин).
У процесі викладання астрономії
за програмою рівня стандарту, академічного рівня як ілюстративний матеріал
можна використовувати зображення астрономічних об’єктів, відеофрагменти,
уміщені на сайтах астрономічних обсерваторій. Наприклад, на сайті Європейської
південної обсерваторії (http://www.eso.org/public/).
У процесі вивчення фізики та
астрономії значну увагу слід приділяти патріотичному вихованню, розповідям про видатних
українських учених, дослідників, інженерів, раціоналізаторів як у галузі
фізики, так і астрономії, вибору задач з відповідним формулюванням тощо.
Під час проведення занять у кабінеті фізики особливої уваги потребує дотримання правил безпеки життєдіяльності. Вимоги безпеки наведено в інструктивно-методичних матеріалах «Безпечне
проведення занять у кабінетах природничо-математичного напряму загальноосвітніх
навчальних закладів» (лист МОНмолодьспорту України 01.02.2012 № 1/9-72).
У зазначених матеріалах перелічено нормативно-правові документи з питань
охорони праці та безпеки життєдіяльності в навчальних закладах системи
загальної середньої освіти; описано загальні положення щодо забезпечення
безпечних і нешкідливих умов навчання, особливості безпеки під час проведення
занять у кабінетах (лабораторіях) фізики, порядок проведення, тематика та
організація проведення інструктажів з безпеки життєдіяльності учнів. Також в
інструктивно-методичних матеріалах наведено зразок журналу реєстрації
первинного, позапланового, цільового інструктажів з безпеки життєдіяльності
учнів та орієнтовні «Паспорт кабінету» і «Акт дозволу на проведення занять у
кабінеті».
Постановою Кабінету Міністрів
України від 23 листопада 2011 р. №1392 затверджено новий Державний
стандарт базової і повної загальної середньої освіти. Відповідно до типових
навчальних планів, розроблених за новим Державним стандартом, фізика
вивчатиметься у 7-9 класах (7 і 8 класи – 2 години на тиждень; 9 клас – 3
години на тиждень).
Вивчення фізики за програмою, розробленою відповідно до нового Державного
стандарту, розпочнеться у 2015/2016 навчальному році.