Дебюрократизація освіти – один із пріоритетів освітньої політики уряду. Його успішна реалізація можлива тільки завдяки об’єднанню зусиль Міністерства освіти і науки, всіх місцевих органів управління освіти, адміністрацій навчальних закладів та педагогів. Про це, під час зустрічі з освітянами, говорили заступник міністра освіти і науки Павло Хобзей та радниця міністра Оксана Макаренко.
"Потрібно звільнити педагогів і адміністраторів від непотрібних звітів, дати свободу для самоосвіти, творчості, а це, у свою чергу, сприятиме підвищенню якості освіти", – зазначив Павло Хобзей.
У свою чергу, голова Ради ГО "ЕдКемп Україна", голова підкомітету загальної середньої освіти Громадської ради при МОН Олександр Елькін розповів про попередні висновки анонімного опитування педагогів та керівників шкіл, мета якого – виявити критичні точки в роботі школи, пов’язані з документообігом і звітністю.
За його словами, аналіз зібраних даних лише розпочинається, але побіжний огляд уже дає можливість простежити певні тенденції та зробити попередні висновки. Так, серед документів, які, на думку педагогів, необхідно скасувати – облік дітей шкільного віку за територією обслуговування навчального закладу, так званий облік мікрорайонів (72 % респондентів), звіт про відвідування семінарів, круглих столів, тренінгів (69 %), документація з працевлаштування /продовження навчання випускників 9-х та 11-х класів (65 %).
Директори та їхні заступники визначають виховні заходи як позитивний чинник, але пропонують скасувати плани й звіти по них - такої думки дотримується 61% респондентів. 58 % опитуваних адміністраторів вважають за необхідне скасувати заповнення особових справ учнів після закінчення ними школи, а 55 % – ведення книги протоколів піклувальної ради, батьківського та учнівського комітетів.
Час, який вивільниться після скасування непотрібних паперів, 79 % учителів планують присвятити родині, 67 % – самоосвіті та підвищенню кваліфікації, 47 % – відпочинку. Натомість більшість адміністраторів (76 %) вказала, що у вільний час займатиметься самоосвітою, 59 % приділятимуть більше уваги учням, 51 % – родині.
Як наголосив Олександр Елькін, значна частина вчительства і адміністраторів, хоч і заповнили анкети, проте не вірять у реальну можливість дебюрократизації освіти.
За попередніми результатами опитування 55 % освітян вважають, що процес дебюрократизації залежить від Міністерства освіти і науки, близько 45 % – впевнені, що від обласних органів управління освіти та місцевих органів влади.
За розрахунками громадського руху EdCamp в Україні, на всі документи у школі за місяць витрачається в середньому 4 пачки паперу, це 48 пачок на рік. Станом на 2015/2016 н. р. в Україні налічувалося 17 337 шкіл.
"Отже, на місяць це - 69 348 пачок або 4 160 зрубаних дерев і 5 млн 200 тис. грн, щоб цей папір придбати", – зауважив Олександр Елькін.
Радник міністра Оксана Макаренко підкреслила, що дуже важливо розмовляти та будувати стосунки на відвертості.
"Нині ми маємо політичну волю міністра - Лілії Гриневич та підтримку профільного заступника міністра Павла Хобзея, щоб імплементувати зміни. Частиною цих змін стане поступова заміна паперообігу на електронний документообіг у Новій українській школі", - зазначила радник міністра.
Станом на 10 жовтня в опитуванні взяли участь 7 911 респондентів, із них учительську анкету заповнили 5 857 осіб, адміністраторську – 2 054.